Чи не на самому початку фільму Тор не витримує та вбиває Таноса за його вчинок. Він і сам потім про це жалкує, але фільм не є послідовним у засудженні самосуду. Утім, про це пізніше.
Спершу варто поговорити про те, за рахунок чого фільм цікавий. Перш за все, мова йде про переосмислення подорожей у часі. Спершу складно зрозуміти, що фільм намагається нам продемонструвати, адже це контрінтуїтивно. Як зазначають і самі герої фільму, "Назад у майбутнє" помиляється. Ми звикли до думки, що якщо людина подорожує у минуле та змінює його, вона потім повернеться у інше теперішнє. Від цієї ключової інтуїції і відмовляються творці фільму. Якщо людина на певному етапі свого життя відправляється у минуле, вона не може насправді змінити щось у власному житті, адже для неї час постійно йде вперед. Якщо вона жила у певному світі, то цей досвід залишається з нею незалежно від того, що вона зробить під час подорожі в минуле. Чи може такий підхід бути послідовним? Радше за все, так. Але для того, щоб це зрозуміти, потрібно розібратися з таймлайнами.
Спершу ми маємо один світ, у якому наші супергерої жили своїми пригодами, Танос отримав усі камені, герої не змогли його зупинити, тож він витер з існування половину розумних істот Всесвіту. Потім Таноса вбив Тор, а люди намагалися протягом п'яти років пристосуватися до життя, у якому вони втратили багато близьких людей. Після цього герої поступово приходять до розробки механізму подорожування у часі.
Вони, радше за все, не можуть змінити власний світ. Вони не можуть використати подорож, аби побороти Таноса. Якщо я правильно розумію, то в цьому випадку вони просто утворять новий таймлайн (паралельний світ), у якому події розгорнулися інакше. Саме через ризики утворення нових світів з поганою долею, до речі, Халку спершу не хотіли віддати камінь часу. Лише коли стало зрозуміло, що Доктор Стрейндж навмисно спершу віддав камінь Таносу, аби привести героїв до цього моменту, стражниця віддає камінь.
Далі трохи складніше. Попри спроби мінімально втручатися у минуле, герої явно змінюють його доволі сильно, в результаті утворюючи можливо і не один паралельний світ. Деякі герої з минулого також потрапляють у теперішнє. Ми бачимо, що герої отримують усі камені, але Танос з минулого потрапляє зі своїми доньками та армією у теперішнє. Гарна новина: Ґамора з минулого тепер жива у теперішньому. Погана новина: ми маємо дві Небули, одна з яких вірна батькові Таносу. Ну і ще купа поганих новин, як-от Танос та його армія. Всесвіт міг би бути сповненим парадоксів, якби не нові інтуїції, адже померла Ґамора живе, а доросла Небула вбила себе молоду. Однак, у Всесвіті Марвел час працює інакше. Ґамора дійсно померла у попередньому фільмі, а нову її версію можна вважати чимось на зразок Ґамори з іншого світу. Так само Небула вбиває не молоду себе, тим самим заперечивши власне існування, а паралельну себе. А от до радше за все створених і поки полишених напризволяще інших світів як результатів подорожей ми поговоримо пізніше.
Зараз варто згадати про нового Таноса. Він вже мріє про отримання усіх каменів та реалізацію плану, а також дізнався, що інша версія його цього досягла і померла. Цей Танос намагається перемогти супергероїв та реалізувати ще гірший план: знищити цей Всесвіт взагалі та побудувати кращий, який не знатиме зла і жорстокості. На щастя, Халк вже встиг повернути знищену половину, тож наші герої мають гарну армію. Вони програють, кілька разів зупиняючи Таноса в останній момент. Далі за сигналом Стрейнджа Залізна людина хапає рукавицю з каменями та вирішує хід подальшої історії цього світу. І з цим ми маємо моральну проблему, вирішену не найкращим чином. Тоні Старк витирає з існування всю армію Таноса, а також і самого Таноса. Це приклад жорстокого самосуду, якому навряд чи мають вчити сучасні фільми та серіали. Танос мав би отримати справедливий суд. Щоправда, тоді постало би питання про те, чи можна його судити за успішне знищення половини Всесвіту альтернативним Таносом. Мабуть, не можна, але і цього Таноса є за що покарати. Ще більш сумнівним з етичної точки зору є знищення усіх істот з його армії. Якщо Танос ще був неймовірно небезпечним для того, щоб проводити суд, то рішення щодо армії пояснити складніше.
Варто зазначити, що в результаті свого вчинку Залізна людина помирає, але це не відміняє рішення, яке Марвел презентує як найкраще. Згадаємо для порівняння "Зоряний Шлях: Дискавері". Головна героїня пропонує атакувати клінґонів, хоча не суперечить принципам Федерації. Утім, наприкінці сезону, коли війна майже програна та інші герої пропонують поступитися принципами заради перемоги, вона шукає і знаходить інший шлях без невинних жертв. Від "Месників" хотілося би побачити щось схоже, але цього не відбулося.
Тепер час повернутися до тих світів, які створили наші герої. Халк пообіцяв стражниці, що вони ці світи відмінять, таким чином усіх героїв перенісши у єдиний світ, у якому супергерої перемогли. Саме з метою повернення каменів на свої місця Капітан Америка подорожує у минуле. Камені він повернув, де зміг, але сам принаймні на певний час залишився в одному з таких світів, проживши десятиліття разом з Пеґі Картер. Чи відмінено усі альтернативні світи? І як це взагалі можна зробити? На ці питання складно знайти однозначну відповідь, адже їм не приділяється достатньо уваги.
Підсумовуючи, фільм "Месники: завершення" пропонує цікаву інтерпретацію подорожей у часі, розгортає захопливі події, але не до кінця прояснює долю інших світів, а також демонструє етично сумнівне завершення війни.